ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА Поради учням
Чому дитині корисно вести щоденник?
Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом.
Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.
🔸*Спосіб самовираження.* Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.
🔸*Навички комунікації.* Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.
🔸*Розвиток саморефлексії.* Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.
🔸*Збереження цінних спогадів.* Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.
Попри виклики великої війни за підсумками основної та додаткових сесій НМТ-2023 свої результати отримали близько 270 тис. абітурієнтів 💪🎓
🤔 Тож як це – закінчувати школу, складати НМТ і вступати в університет без світла, дистанційно, в укритті під звуки сирен та вибухів?
Ми попросили поділитися своїм досвідом цьогорічних випускників 👉 тут
Синдром самозванця: що це таке і як його позбутися
Синдром самозванця зазвичай проявляється в таких когнітивних судженнях людей про самих себе: “мене переоцінюють”, “я займаю не своє місце, обманюю людей, а мій успіх – чиста випадковість”. Зазвичай синдром самозванця стосується саме професійної діяльності. Причому він притаманний людям успішним у роботі, які багато сил вкладають у своє професійне зростання.
При цьому вони відчувають провину за те, що начебто обманюють інших. Вони бояться своєї недосконалості, їм постійно страшно від того, що їх викриють у непрофесіоналізмі. Люди із синдромом самозванця живуть у постійному страху помилитись і відчувають багато сорому.
Ці негативні думки та страхи забирають чимало енергії, що може призвести до вигоряння, апатії та депресії.
Основи таких переживань закладаються в дитинстві значущими людьми та оточенням. Хтось із нас ріс в ідеальності та водночас неможливості досягти того ідеалу, якого насправді не існує. Хтось – в ігноруванні та засудженні. Причин багато.
Ось варіанти, як ви можете допомогти собі зараз:
🔸 Спробуйте оцінити реально свої професійні здібності. Проаналізуйте, якими вміннями ви володієте, як і де ви ними користуєтеся.
🔸 Проговоріть свої переживання із психотерапевтом або близькими. Це дасть вам усвідомлення, що ледь не кожній людині властиві переживання, чи достатньо хороші вони професіонали своєї справи.
🔸 Найімовірніше, ви часто знецінюєте себе, а також у вашому оточенні є люди, які так само знецінюють вас.
🔸 Зверніть увагу на тих, хто поряд. Ловіть себе на тому, коли й кого знецінюєте самі, поряд з якими людьми ви це робите.
🔸 Намагайтеся приймати від інших визнання своїх професійних успіхів.
🔸 Назвіть свої досягнення, свої професійні якості. Не оцінюйте їх, а просто перерахуйте.
🔸 Зверніться по допомогу до психотерапевта. Він допоможе швидше розібратися у собі, з професіоналом ваш шлях самопізнання буде легшим.
