Вона рідко з'являється на публіці, не дає інтерв'ю, але її слово звучить гучно й завжди влучає в серце. Вона писала про правду, коли це було небезпечно. Вона не боялася бути не зручною. Її поезія - це хроніка епохи, яка досі відгукується в нашій реальності.
"І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсива:
Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!", - пише поетеса.
Ліна Костенко - це більше, ніж поезія. Це голос совісті, честі та свободи. І сьогодні ми дякуємо їй за кожне слово.
Comments